Блог о танго и культуре

Блог о танго и культуре

суботу, 16 березня 2013 р.

Паризька лялька, французька квітка

Flor de lis, лілія - геральдичний символ французької знаті. 



"Квітка лілії" ("Flor de Lis")
танго Енріке Родрігеса, текст Орасіо Сангінетті, 1944

Listen or download Flor de lis for free on Prostopleer


Flor de Lis, muñeca de París,                                  Квітка лілій, паризька лялька
fue nuestro idilio una pasión de sol y nieve.      Наша ідилія - пристрасть сонця і снігу
Flor de Lis, hoy lejos de París,                               Квітка лілій, сьогодні, далеко від Парижа
mi corazón por nuestro amor cenizas tiene.         В моєму серці - попіл нашої любові.
Tu canción pintaba el bulevar.                               Твоя пісня розфарбовувала бульвар.
Hoy será triste cantar.                                              Сьогодні співатиму сумно.
Flor de Lis, el alma de París                                     Квітка лілій, душа Парижу
se ha roto igual que tu reír feliz.                             зламана, і перервався твій щасливий сміх

Hoy recuerdo que tu voz                                       Сьогодні згадую як голос твій
ardiente suplicó:                                                      Пристрасно звучав: 
¡Vivir en la Argentina!                                            Жити в Аргентині!
Y hoy, soñando en mi país,                                    Тепер я вдома, й сни мої
quizás tu vida gris                                                    Про твоє життя просте
ahuyente la neblina.                                                Розсіюють туман.
Yo, sentado en un café,                                          І, сидячи в кафе
igual que allá en París                                             Як там, в Парижі
aquí te esperaré.                                                       на тебе зачекаю.
La primavera                                                             Весна
no puede tardar mucho                                           не буде довга
y has de lucir de nuevo                                          й засяє знову
mi Flor de Lis.                                                           моя квітка лілей.

Flor de Lis, qué triste es esperar                            Квітка лілій, як сумно чекати
las dulces cartas con tu voz, no llegan nunca.    омріяних карток із твоїм голосом, їх не буде ніколи.
Flor de Lis, jamás te he de olvidar                         Квітка лілій, я ніколи тебе не забуду
aunque el destino esta pasión dejara trunca.      та обірвана доля цієї пристрасті.
Ha de estar muy triste el bulevar.                          Бульвар дуже сумний сьогодні.
Tu canción ¿dónde estará?                                    Твій спів - де він тепер?
Flor de Lis, mi novia de París,                                 Квітка лілій, моя паризька наречена,
ya nunca, nunca más, seré feliz.                             Ніколи більше я не буду щасливим.

пʼятницю, 15 березня 2013 р.

Елегантність і трюки. Стиль Карлоса Копеса



Хуан Карлос Копес – постановник хореографії бродвейського «Tango Argentino», що принесло йому практично всесвітню славу. Постановник хореографії у y «Tango» Карлоса Саури. У 2000 році мерія Буенос Айреса присудила йому титул «Танцівник танго ХХ століття». Здається Копес не сходить зі сцени. І при цьому Копес – мілонгеро. Як же це поєднується? 

 Свій перший «чемпіонат з танго» Копес виграв у 1951-му, на стадіоні «Луна Парк» в Буенос Айресі. Кажуть, що жюрі хотіли віддати перше місце іншій парі, та публіка не вгавала скандувати «Онсе!», одинадцять – номер пари Копеса і Ньєвес. Пізніше, у 1952-му, вони стали другими – після Віруласо і Ельвіри. То був початок його професійної танцювальної карєри, яку він продовжує й досі.

Він народився 31 травня 1931 року в кварталі Матадерос. Існує легенда, що перші звуки які він почув народившись –було танго, яке грав його дідусь в дворі їх дому. «Мої батьки і брати постійно наспівували танго, граючи в футбол на вулиці ми також наспівували популярні танго, але на танцювання всі дивилися скоса».  Копес вчився танцювати як всі мілонгеро – на мілонзі, спостерігаючи за хорошими танцівниками. «Я ніколи не хотів стати професіоналомя хотів довести, що не всі мілонгеро якісь злочинці і маргінали» - каже Копес в інтерв»ю Кларін. – «Коли я вперше побачив як танцюють танго – воно мене зачарувало – одне тіло і чотири ноги, які роблять чудеса. Фізична вмілість, але в той же час – повага до музики і ритму. Мені кинулось у вічі те, що танцівники, які починали робити фігури втрачали елегантність і навпаки. Я вирішив поєднати елегантність з хореографічним вмінням.» 

Хуан Карлос Копес і Марія Ньєвес Рего
 «В той час танцівники постійно знаходили, придумували нові фігури. Тепер їх уже всі винайдено і невідомо що далі шукати. Я був у жюрі на світовому чемпіонаті з танго минулого (2008) року і можу сказати, що стиль салонного танго змінився повністю – він став дуже акробатичним. Побутує популярна фраза «для танго потрібні двоє людей і одне почуття», я з нею згоден. Йти, «щипаючи» підлогу і відчувати музику. Молоді танцівники роблять дуже складні,трудомісткі речі, але забувають про почуття. Я б хотів сказати тим хлопцям і дівчатам: найскладніша річ в танго – це зробити його простим».  В іншому інтерв'ю він каже «Для танго потрібно двоє людей і одна пристрасть. Решта – техніка і це окрема річ». 

 
 «Кожен повинен знайти власну манеру танцювання танго. Ніхто не має права сказати «треба танцювати так і так». Наприклад я швидко зрозумів що мені подобається ковзати підлогою. Це перший пункт. Другий – треба знайти товаришку (compañera) яка зможе слідувати, а далі вчитися йти (caminar), йти танго. Бо танго народжується в чоловікові, на ньому більша відповідальність, він повинен вести жінку. Можна робити мало фігур, багато фігур, взагалі без фігур, але йти, вміти йти і вміти танцювати зі своєю партнеркою.»

«Багато хто думає, що основне в танці ноги чи ступні. Мені так не здається. Я вважаю, що найважливіше відбувається зверху, в голові, а потім проходить через серце. Ступні – це наслідок».

Не маючи жодної хореографічної освіти, він заснував свою трупу – «Балет Хуана Карлоса Копеса», згодом працював як режисер-постановник шоу, ставив хореографію танго опери "Марія де Буенос Айрес" та численних інших вистав, працював з Франціско Канаро і Астором П'яцоллою.


 Значну частину своєї кар»єри Копес протанцював з Марією Ньєвес Рего, але їй я присвячу окремий пост, бо її індивідуальна роль , як на мене, дуже значна. Зараз його партнерка – старша дочка Жоана, яку він називає «mi compañera ideal».   


 Незважаючи на поважний вік Копеса вони багато виступають і викладають. Карлос Копес – чоловік «без віку» - коли він на сцені йому не даси більше 50-ти, а якщо здалеку – то й 40. 

 
На моє око, Жоана у дечому копіює Ньєвес (щоб зберегти танцю вигляд «стилю Копеса», але делікатно вносить і своє почуття музики. Вони танцюють у відкритих обіймах, (як і Віруласо або Порталеа) ліву руку партнерка тримає на його правій, трохи нижче плеча. Обійми пари не втрачають форми навіть коли вони танцюють найвибагливіші фігури, Копес дуже рідко зміщує свою ліву руку, що залишає елегантною лінію плечей обох партнерів, а праву часто опускає зі спини партнерки, при цьому залишаючись з нею в ідеальному контакті. Фрагмент багатьох його виступів - кілька простих кроків, повільних настільки, що його партнерка встигає їх прикрасити. 
Копес використовує багато сакад і фантастично елегантних аррастре, драматичних опускань на коліно (блискавично швидких), його фірмові два синхронні «автономні» болео обох партнерів назад і вперед, ну і славнозвісне запрошення партнерки наступити на каблук його черевика коли його стопа стоїть на ребрі – небезпечний але захоплюючий і видовищний жест (1.31-1.39).


Стиль Копеса має дещо подібне зі стилем Тодаро - партнери практично однаково сильні, багато елементів і прикрас - синхронні (дзеркальні) для чоловіка і жінки. В якомусь з інтерв'ю Копес казав, що в танго спільне все - від голови до стоп.

Представляючи танго в театрі, Копес винайшов кілька рішень, які тепер вважаютсья класикою танго шоу – змагання двох чоловіків на ножах, мілонга на маленькому столі в кафе, іммігрантський танець під різні народні мелодії, що потім зливаються в танго і т.д.

Його роль важко переоцінити, тому що крім того, що Копес блискучий танцівник, його роботи в театрі і кіно популяризували танго і аргентинську культуру у світі. В цьому частина причини чому його танцюють у найвіддаленіших (від Аргентини) місцях. 


Карлос Копес і Марія Ньєвес, 2010

TangoCult Юлія

За матеріалами



суботу, 9 березня 2013 р.

Ах, мімоза!

Срібляста акація, знана як мімоза – квітка південних теплих країв.

В СРСР та Італії цю пухнасту жовту красу було прийнято дарувати жінкам в честь Міжнародного жіночого дня. В наших холодних українських широтах вона не росла, тому ці гілочки з тендітними жовтими бамбончиками привозили з південних республік тільки перед самим святом. І хоча така мода вже минула, асоціація «мімоза = 8 березня» закріпилася міцно.

А от в Аргентині вона має зовсім інше значення – mimosa – так кажуть про жінку. Від дієслова mimar, пестити – це значить «кохана», «солодка», «пестунка», а також це ще й скорочення від «mi hermosa» - «моя прекрасна».


Існує багато танго, у текстах яких так чи інакше згадується мімоза, на сьогодні маємо цілу маленьку колекцію!

Франціско Канаро, 1929, "Mimosa"

Тіпіка Рафаель Канаро\ Роже Туссан, 1930, "Вернись, мімоза" ("Volve, mimosa")

Хуан Д'Ар'єнцо\Армандо Лаборде, 1956, "Ах, мімоза!" ("Ay, mimosa!")

Ектор Варела\ Ернесто Еррера, 1958, "Вернись, мімоза" ("Volve, mimosa") (нічого спільного з танго, яке виконував оркестр Рафаеля Канаро, тільки назва)


TangoCult Юлія

пʼятницю, 8 березня 2013 р.

La Cumparsita! Virginia Luque

Сегодня Кумпарситу исполняет звезда театра и кино, певица танго Вирджиния Луке (Virginia Luque).

Вирджиния Луке снялась в около 20-ти фильмах о танго. В частности в фильме "История танго" ("La historia del tango"), реж. Мануэль Ромеро (Manuel Romero) . 


Она много путешествовала по миру. Выступала в США, на Кубе, в Испании, Канаде, Бразилии, Японии, где также записывала диски на разных языках. В ее исполнении есть танго на иврите, английском и даже японском.

В 50-х стала известной телеведущей и звездой экрана. Вирджиния была я является всеобщей любимицей, звездой, которую помнят и чтят в Аргентине.

La Cumparsita! Virginia Luque



TangoCult Ирина

Taconeando. Ми усі такі різні!



Taconeando – одна з наймолодших фірм виробників взуття для танго у Буенос Айресі. Їх моделі – легкі і свіжі, з кольоровими каблуками і фактурними, а часом навіть хуліганськими текстильними рішеннями. 


 Я сама пару років протанцювала в їх туфлях і вони відповідали усім моїм потребам: шкіра дуже тонка, відповідно саме взуття дуже легке - на нозі його практично не відчуваєш. Каблучок тоненький і елегантний, а кольори – око радується! Замшева підошва завжди підтримувала мене в півотах, а ремінець міцно кріпив мої зелені туфельки на підйомі. Але делікатність з часом стала їх ахіллесовою п'ятою – за два з половиною роки туфлі відчутно розтягнулися і танцювати в них стало не так зручно. Хоча свого зовнішнього вигляду вони не втратили.

 
Засновниці Taconeando Марлене Ейман (Marlene Heyman) 29 років, а бренду – всього 4. Марлене у минулому – графічна дизайнерка. Вона завжди цікавилася текстилем і модою, а от танго увійшло в її життя не так давно : «Спочатку я ходила на мілонги з мамою, вона танцює вже понад 10 років – каже Марлене, - Весь час я думала що танго – це для старших людей, але коли зустрілася з цим світом – мені захотілося стати його частиною. Це як фільм де мільйон персонажів, всі з різних реальностей, тут кожен може бути яким захоче!»... 



«Я швидко навчилася танцювати, бо мене багато запрошували, але пізніше я пішла на уроки і тепер багато з моїх найкращих друзів – зі світу танго.» - веде далі вона.
«Мої подруги довго вважали що я дівчина типа, якому за 60 (мого партнера)! І взагалі танго – це «для дорослих», я вирішила довести їм що це не так!» 


Марлене заснувала  Taconeando. Тут вона відповідальна за дизайн, це вона вибирає матеріали, поєднання, кольори каблуків – усе - і її це захоплює! «Наше взуття підкреслює індивідуальність, те що не всі однакові! – каже Ейман. - Маємо понад 200 різних форм, кольорів, візерунків, тканин, розмірів каблука, підошов закритих чи відкритих туфель. Але при цьому намагаємося тримати ціни на доступному рівні. Коли я танцювала, а Taconeando  не існувала, я мусіла заощаджувати по кілька місяців щоб купити пару туфель. Хочу щоб наші були не такими дорогими. Хоча ми використовуємо найкращі матеріали і благородну шкіру – шевро, цапину, замшу, телячу з візерунком.»


 Багато клієнток Марлене – туристки, але і місцеві танцівниці часто заглядають до її бутіка.


 «Раніше я любила мілонги типу «El Beso”, “Cachirulo”, де справжні мілонгеро, кабесео і все таке, але тепер радше ходжу у “La Viruta”, “Tango Cool”, “Lab”, “El Motivo”, “Practica X”, “Milonga 10”, “Loca” щоб бути серед  людей свого віку. Крім того що я дизайнер я ще танцюю!"


 "Я вкладаю у душу свою справу, це моє життя, до кожної деталі ставлюся з увагою і любов'ю. Сподіваюся робити так і надалі!" 



З інтерв'ю Хульєті Ердосайн, CAMBALACHE
та за матеріалами  http://www.taconeandoshoes.com.ar/esp/index.html
TangoCult Юлія

четвер, 7 березня 2013 р.

Эрнесто Фама и Эра эстрибиллиста

Ернесто Фама, вокалист Франциско Канаро, и один из моих самых любимых голосов танго. 



Listen or download Francisco Canaro Track 10 for free on Prostopleer
Это лучший вокалист 20-х, к сожалению, известно о нем очень мало. 

Фама был певцом эстрибиллиста.
Роль эстрибиллиста (cantor estribillista) заключалась в дополнении композиции, голос служил музыкальным инструментом, не выделяясь, как мы можем это слышать у певцов соло (cantores solistas), а гармонично вплетался в оркестровую композицию. Манера иногда включает исполнение 1/3 текста танго, голос вступает с 1:39 композиции. Существует даже название Эра эстрибиллиста, которую датируют от середины 20-х до поздних 30-тых. 

Он известен по выступлениям с оркестром Франциско Канаро, но он также недолго работал с Освальдо Фреседо, Карлосом ди Сарли, Оркестром Типика Виктор. Эти записи более редкие.
У Эрнесто Фама такой проникновенный голос, теплый. В его исполнении бесподобны и танго и вальсы.


TangoCult Ирина

Небесное танго и ангельская милонга (перевод)

За более чем столетие своего существования, музыка танго создала свою сильную традицию звука, которая стала сильным участником современного музыкально-стилевого мира. Ее влияния и использования – самые разные.

Танго - музыка светская, более светской трудно себе и представить, разве что такой американский джаз, которому удалось полностью отдалиться и отделиться от своих госпельских корней.

Но, несмотря на это, существует две авторские католические мессы для традиционных инструментов и ритмики танго.


Луис Бакалов
Аргентинский композитор Луис Бакалов, который живет и работает в Италии создал свою Misa Tango вконце 1990-х, в 2000-м она была записана с солистами Плачидо Доминго (тенор), Аною Марией Мартинез (меццо-сопрано) и Эктором Улисесом Пассареллой (бандонеон). 
Стандартный текст мессы был значительно сокращен, поскольку композитор хотел написать ее для всех верных Авраамистских религий – христиан, иудеев и мусульман. Поэтому все упоминания про Христа остались за текстом (кроме части “Agnus Dei” («Агнец Божий»), а в каноническом „Credo” оставили только первую строчку: "Credo in unum Deum, Patrem omnipotentem, factorem cœli et terrae"(«Верую в единого Господа, Творца неба и земли»).
Вторая танго месса принадлежит портеньо Франку Валиенте. Она была написана в середине 2000-х, в 2008 ее исполнили как концерт в старом Костеле Святого Патрика в Нью-Йорке и записали (солисти – Ден Холодек и Эсекиель Бруса).
Франк Валиенте с кардиналом Эганом, Нью-Йорк
Она состоит из канонических частей: “Kyrie”, “Gloria”, “Aleluya”, “Sanctus”, “Pater Noster”, “Agnus Dei”, “Ave Maria”, “Credo”. В отличии от Бакалова, Валиенте не сокращал, а продолжал – Pescador de Hombres” – не каноническая, популярная мелодия звучит перед последней частью. “Sanctus” написана в ритме милонги, а “Credo” – уругвайского кандомбе, что придает небесной музыке твердый земной звук. 
В космополитическом Нью-Йорке месса Валиенте звучала как будто в поддержку латиноамериканской идентичности, тода как Бакалов из Европы ставит для себя масштабные экуменические цели. 



TangoCult  Юлія
пер. Ирина