Блог про танго і культуру

Блог про танго і культуру
Показ дописів із міткою танго і театр. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою танго і театр. Показати всі дописи

пʼятниця, 15 серпня 2014 р.

Мілена Плебс: Хореографія. Чіткий сигнал

Мілена Плебс не лише танцює танго і займається його сценічними постановками (її шоу "Tramatango" об'їздило з гастролями півсвіту) а й пише дуже ясні і конструктивні статті до "El Tangauta". Оскільки вона мій кумир то я не можу відмовити собі у задоволенні перекладати її колонку.


Танго як танець - привабливий для ока сам по собі, незалежно від якості виконання.  Багато хто з глядачів танго шоу просто шаленіє побачивши пару ганчо чи провокативних пестощів. Але в історії залишаються лише оригінальні композиції, які відрізняються від пересічного танцю. 


Незважаючи на те, що строгих правил хореографії не існує, я вважаю, що важливо покласти в основу структуру, яка працюватиме як підтримка для кожного танцювального уривку, і дозволить зміцнити зв'язок із глядачем. Потрібно виділити собі час на підбір музики, глибоко зрозуміти її і аж тоді наповнити її фігурами. Едуардо Аркімбау мудро сказав, що поставити хореографію танго – це як написати лист: має бути привітання, представлення теми, її розвиток і висновок. 

Зручно почати із основної ідеї – що власне хочемо виразити: історію, почуття, одну або кілька динамік руху, музику і те що її надихнуло, емоційний стан, образ, стиль, персонаж, видіння, сон, і т.д.  І у кожному випадку працювати в напрямку втілення цього наміру. Треба будувати на основі цієї ідеї досліджуючи хореографічний стиль, дизайн простору, а також, дуже важливо, дизайн костюмів і, якщо треба, декорацій, освітлення і всього, що допомагає розкрити цю фундаментальну ідею.
Визначити відправну точку або нитку-нерв вздовж якої творити. Неважливо зрозуміло чи ні - повідомлення входить через різні канали сприйняття, не тільки шляхом раціонального логічного розуму. Навіть якщо це чисто танцювальне шоу, зручно почати з певного поняття, що показуватиме танець з певної позиції.  


Коротше кажучи, я пропоную дослідження нових форм, навіть в найбільш традиційному танці: нову динаміку, хореографічні ігри, різні стани «танцювального буття», контрапункт особистостей, і уявити навколишнє оточення: де відбувається цей танець і хто його танцює? Немає потреби робити це явно - це було б констатуванням очевидного. Цей механізм працює як сценарій і внутрішня емоційна підтримка під час виступу.  


Публіка входить у отримує доступ до коду вираження коли отримує чіткий сигнал, хоча й підсвідомо. Так хореографія записується на сітківці ока і в серці, як незабутній спогад.



переклала TangoCultЮлія

Оригінал тут: 

http://www.eltangauta.com/nota.asp?id=827&idedicion=0

середа, 7 травня 2014 р.

Любов на підносі. Amor en bandeja



В одному з попередніх постів я писала про книгу оповідань Раміро Гільйотті "Отрута танго" ("Veneno de tango", Gigliotti). В журналі El Tangauta я знайшла одне з оповідань, переклала і тепер пропоную вам.


Любов на підносі (Amor en bandeja)
 
«Чорт візьми, як танцює ця ґрінґа!» кинув Санабріа проходячи повз наш столик. Гірка крапля переповнила і без того повну чашу терпіння: красива, іноземка та ще й до того вміє танцювати. Навіть одна з цих характеристик викликала б антипатію двох стріляних мілонгер, тобто моєї подруги і авторки цього тексту, але всі три зразу – це було вже занадто.

Вона увійшла тихо і сіла за баром, ми з подругою все ясно бачили. Приваблива жінка, безсумнівно, загадковий тип, це правда, але до Ріти Хейворт їй було далеко. На ній була дуже елегантна плісована спідниця, з розрізом, який на комусь із нас виглядав би по-дурному, і пара божественних туфель, які – нестерпний факт – не були куплені ні в одній з довколишніх танго крамниць. Не встигла вона зняти плащ, як всім стало ясно, що вечір буде обертатися довкола неї.

Вона замовила бокал шампанського і стала апатично і мляво розглядати танцпол. Більш чи менш очевидно, чоловіків почала брати нетерплячка, з більшим чи меншим опором – жінок також. Кілька красунчиків вже було йшли запрошувати її танцювати, але в останній момент відмовлялись від свого наміру, ніби щось їх зупиняло. Ми з подругою все ясно бачили. Хвильку по тому, коли минуло вже майже півгодини від її приходу, Санабріа зробив рішучий хід і цікавість моментально заволоділа салоном. Вона танцювала сухо і незрушно, а старий, знаючи що на нього дивляться, видав весь свій найкращий репертуар. Іноземка танцювала непогано, ніди правди діти. Але до Майї Плісецької їй було далеко... Танда закінчилась, вона повернулася до бару й стала знову спостерігати, далека і примарна, навіть ніби знуджена одноматністю мілонги. Саме в той момент Санабріа й зронив свій красномовний коментар «Чорт візьми! Як танцює ця ґрінґа!» проходячи повз нас.  І в цю хвилю, коли ми з подругою вже були готові вибухнути, прийшов El Exquisito (1).

Вона потайки посміхнулася. Я це бачила. Вона посміхалася і люта ненависть, яка вже з жахливим смородом закипала в мені і в моїй подрузі, перетворювалася на безумний інстинкт убивства. Санабріа нас направду не тривожив, а El Exquisito – так. Побіжний огляд виявив, що не одні ми тут обурені: стиснуті зуби, наморщені чола і похмурі погляди були всюди. Ми з подругою мусіли контролювати одна одну щоб не виставитись дурепами. El Exquisito трохи походив навколо, даремно намагаючись не привертати уваги, і, врешті-решт, сів за баром, біля неї. Це бачили всі. Більше того – було очевидно, що це побачення. Іноземка, раптом, змінила вираз обличчя на живий і співчутливий. На його ж лиці читалась певна незручність, ми з подругою все це ясно бачили. Лиш коли зазвучав Ді Сарлі вони вийшли танцювати. Вони йшли на танцпол овиті первісною і хтивою заздрістю чоловічої фауни і гострою байдужістю жіночої аудиторії. Повітря, здавалось, застигло. Вони ніжно обнялись, коротко перехопили подих і станцювали найкрасивішу танду яку я бачила в своєму житті. Але, звичайно, до Фреда Астера і Джінджер Роджерс їм було далеко.

Коли вони поверталися до бару, офіціантка, на жаль, випустила з рук піднос: два бокали червоного вина, кава, три емпанади і склянка дієтичної коли розлилися по усій незаплямованій елегантності щасливої пари.  

Протягом вечора багато хто підходив подякувати офіціантці. Ми з подругою все ясно бачили.

Рене
(Раміро Гільйотті)
переклад TangoCult Юлія

1. El Exquisito - ісп. "вишуканий". Очевидно, негласне прізвисько найбажанішого партнера на цій мілонзі

оригінал: http://www.eltangauta.com/nota.asp?id=1501

середа, 23 квітня 2014 р.

Мілонга та її аксесуари



Мілонга – це трошки театр. Тут все і всіх завжди добре видно. Тому варто завчасно подбати про свій костюм і деталі, тобто аксесуари!

Основний і одіозний аксесуар для жінок в танго – це туфлі. Висоті, формі каблука, кольору та матеріалу танго взуття присвячено багато роздумів, але основне – це щоб взуття було зручне. 

Однотонні класичні і лаконічні моделі можна прикрасити декоративними деталями (кліпсами), наприклад такими: 

кліпси для взуття "GretaFlora"

 Фірма «GretaFlora» виробляє як самі прикраси так і колекції взуття з такими деталями.
 
 Ще варіанти:
кліпси для взуття "Zorzal Criollo"
Із театрального танго прийшла звичка дівчат прикрашати зачіску квітами. В костюм шоу танго троянда в волоссі потрапила із фламенко, але тепер вже без неї нікуди.

класичне зображення танго у популярній культурі
 А ще квіти в волоссі – прикраса «тропічних танців» - сальси, меренге, які танцюють у широтах де великі яскраві квіти – звична річ. На мілонзі квіти можуть бути як яскраві, так і в тон одягу. 

танцівниця з чорною трояндою у волоссі. мілонга Каннінг

Цього літа, до речі, обручі і вінки з квітів – тренд і вуличної моди.

Коли пара обіймається у ронді, в центрі уваги не лише спина й ноги, але й руки обох партнерів.
Для чоловіків найкраще - використовувати запонки. Класичний чоловічий аксесуар додає урочистості атмосфері і нарядності образу.

красива сорочка і запонки - окраса будь-якої мілонги
 Жінки ж можуть прикрасити зап’ястя браслетом з квіткою в тон сукні чи нейтрального кольору. 
http://www.stylishtango.com
Або просто широким браслетом (якщо дозволяє комплекція), тільки не круглим, бо він заважатиме обіймам.
Або вдягнути рукавички. Для шанувальниць ретро.
http://www.stylishtango.com
 
Доречними будуть масивні перстні, які прикрасять як пальці жінки, так і спину (чи потилицю) її партнера.

 Праву руку і передпліччя також прикрасить браслет, або навіть армлет. Потрібно тільки пам'ятати що якщо одягаємо браслети на обидві руки, то краще вибирати парні.

 Стилісти радять вибирати для мілонги кольє з акцентом на спині, якщо дозволяє фасон сукні і зачіска. Цей ретро-фасон, модний у 1920-ті, дуже зручний для танцювання, бо спереду не затискається обіймами і завжди у своєму найвиграшнішому ракурсі!

А прихильницям чогось більш сценічного підійдуть такі короткі декоративні кольє-стійки зі стразами.
Якщо обираємо високу зачіску або збираємо волосся в пучок - актуальними стають сережки. Тут все залежить від індивідуального стилю та уподобань. Єдине що варто пам'ятати: довгі і тонкі блискучі сережки-ниточки підкреслять лінію і делікатність шиї.
А ось такі пропонує "Mimi Pinzon" для виступів:
 

Мілонга - це звичайно маленький театр, але не варто забувати про гумор у ньому. Тому наші костюми, звичайно, повинні бути красивими і зручними, але не варто ставитись до їх підбору занадто серйозно.

TangoCult Юлія