Блог о танго и культуре

Блог о танго и культуре

пʼятниця, 4 жовтня 2013 р.

Танго як отрута. Флора і фауна мілонги від Раміро Ґільйотті



Раміро Ґільйотті з тих, кому вдається не тільки танець тілом, але й танець словами – через десять з лишнім років карєри танцівника і викладача танго він раптово (і дуже успішно!) вирішив застосувати свій талант до літератури. 

Раміро Ґільйотті
 Його книга «Отрута танго» (“Veneno de Tango”) вийшла в 2009-му році і стала першою книгою виданою журналом El Tangauta”. Ілюстраціями до неї стали фотографії Карлоса Фурмана, який давно обрав своїм натхненням танго і мілонгу. Книгу було визнано найкращим виданням 2009-го року і одразу ж перекладено на англійську щоб зацікавити туристів.   


   До книги увійшло понад 60 коротких (на сторінку) оповідань, чи то замальовок про життя на мілонгах в Буенос-Айресі. «Мілонга – це як зоопарк, - сміється Ґільйотті - відносно невеликий простір, на якому зустрічаються істоти усіх видів – кожного віку, соціального статусу, національності, орієнтації. Є істоти «альфа», яким завжди дістаєтсья найкраще.»  

Фото Карлоса Фурмана
 Важко визначити скільки реальності і скільки видумки у персонажах книги. Серед них є дуже симпатичні і особливі, наприклад дон Атіліо, мілонгеро-священик. «Один з моїх вчителів, Ель Турко Суайя, розповідав, що коли він був молодим, пастор з району Олівес щовечора інкогніто бував на місцевих мілонгах» – каже автор. Або «Красуня форми і фігури», «Сеньйор Упередження», «Сеньйорита Інтуїція»,  інших звати «Ні, але так», або «Так, але ні», «Тому я тебе не запрошую» та інші.

Фото Карлоса Фурмана
Все почалося з того, що Раміро поїхав до Німеччини на світовий чемпіонат з футболу як простий футбольний фан. І просто робив нотатки про те, що там побачив щоб дати почитати своїм друзям. Але так сталося, що ці нотатки потрапили до рук Лус Бальбуени, редакторки «Тангаути». Їй так сподобався стиль їх викладу, що вона попросила Раміро писати для журналу щомісячну колонку про життя місцевих мілонг. 

Фото Карлоса Фурмана
Ґільйотті погодився, але з умовою, що писатиме під псевдонімом, за яким неможливо буде визначити стать. Так зявив(ла?)-ся Рене. Протягом трьох років Рене, то чоловік то жінка, щомісяця писав(-ла) про те як їй\йому ведеться на мілонгах.
Фото Карлоса Фурмана
 Назва книги, за словами автора пішла від одного кумедного випадку, коли група професійних танцюристів оцінювали інші пари, відбираючи артистів для проекту. Там була одна пара, яка танцювала дуже добре, але чогось їм бракувало. В жюрі не могли зрозуміти чого ж саме бракує (?!) «Їм не вистачає отрути» - безапеляційно сказав Едуардо Аркімбау і мені це видалось геніальним! – каже Ґільйотті в інтерв'ю «Кларін». 

  
TangoCult Юлія
Джерела


Немає коментарів:

Дописати коментар