Любов на підносі. Amor en bandeja

В одному з попередніх постів я писала про книгу оповідань Раміро Гільйотті "Отрута танго" ("Veneno de tango", Gigliotti). В журналі El Tangauta я знайшла одне з оповідань, переклала і тепер пропоную вам.

Любов на підносі (Amor en bandeja)

 

«Чорт візьми, як танцює ця ґрінґа!» кинув Санабріа проходячи повз наш столик. Гірка крапля переповнила і без того повну чашу терпіння: красива, іноземка та ще й до того вміє танцювати. Навіть одна з цих характеристик викликала б антипатію двох стріляних мілонгер, тобто моєї подруги і авторки цього тексту, але всі три зразу – це було вже занадто.

Вона увійшла тихо і сіла за баром, ми з подругою все ясно бачили. Приваблива жінка, безсумнівно, загадковий тип, це правда, але до Ріти Хейворт їй було далеко. На ній була дуже елегантна плісована спідниця, з розрізом, який на комусь із нас виглядав би по-дурному, і пара божественних туфель, які – нестерпний факт – не були куплені ні в одній з довколишніх танго крамниць. Не встигла вона зняти плащ, як всім стало ясно, що вечір буде обертатися довкола неї.

Вона замовила бокал шампанського і стала апатично і мляво розглядати танцпол. Більш чи менш очевидно, чоловіків почала брати нетерплячка, з більшим чи меншим опором – жінок також. Кілька красунчиків вже було йшли запрошувати її танцювати, але в останній момент відмовлялись від свого наміру, ніби щось їх зупиняло. Ми з подругою все ясно бачили. Хвильку по тому, коли минуло вже майже півгодини від її приходу, Санабріа зробив рішучий хід і цікавість моментально заволоділа салоном. Вона танцювала сухо і незрушно, а старий, знаючи що на нього дивляться, видав весь свій найкращий репертуар. Іноземка танцювала непогано, ніди правди діти. Але до Майї Плісецької їй було далеко... Танда закінчилась, вона повернулася до бару й стала знову спостерігати, далека і примарна, навіть ніби знуджена одноматністю мілонги. Саме в той момент Санабріа й зронив свій красномовний коментар «Чорт візьми! Як танцює ця ґрінґа!» проходячи повз нас.  І в цю хвилю, коли ми з подругою вже були готові вибухнути, прийшов El Exquisito (1).

Вона потайки посміхнулася. Я це бачила. Вона посміхалася і люта ненависть, яка вже з жахливим смородом закипала в мені і в моїй подрузі, перетворювалася на безумний інстинкт убивства. Санабріа нас направду не тривожив, а El Exquisito – так. Побіжний огляд виявив, що не одні ми тут обурені: стиснуті зуби, наморщені чола і похмурі погляди були всюди. Ми з подругою мусіли контролювати одна одну щоб не виставитись дурепами. El Exquisito трохи походив навколо, даремно намагаючись не привертати уваги, і, врешті-решт, сів за баром, біля неї. Це бачили всі. Більше того – було очевидно, що це побачення. Іноземка, раптом, змінила вираз обличчя на живий і співчутливий. На його ж лиці читалась певна незручність, ми з подругою все це ясно бачили. Лиш коли зазвучав Ді Сарлі вони вийшли танцювати. Вони йшли на танцпол овиті первісною і хтивою заздрістю чоловічої фауни і гострою байдужістю жіночої аудиторії. Повітря, здавалось, застигло. Вони ніжно обнялись, коротко перехопили подих і станцювали найкрасивішу танду яку я бачила в своєму житті. Але, звичайно, до Фреда Астера і Джінджер Роджерс їм було далеко.

Коли вони поверталися до бару, офіціантка, на жаль, випустила з рук піднос: два бокали червоного вина, кава, три емпанади і склянка дієтичної коли розлилися по усій незаплямованій елегантності щасливої пари.  

Протягом вечора багато хто підходив подякувати офіціантці. Ми з подругою все ясно бачили.

Рене

(Раміро Гільйотті)

переклад TangoCult Юлія

1. El Exquisito - ісп. "вишуканий". Очевидно, негласне прізвисько найбажанішого партнера на цій мілонзі

оригінал: http://www.eltangauta.com/nota.asp?id=1501