А кажуть...

     Цю мілонгу "зробила" Тіта Мерелло, заспівавши її в фільмі "Mercado de Abasto" і 1955-му (відео внизу). Такий собі монолог жінки, яку життя поставило в такі умови, де вона мусить міцно стояти за себе. Цю мілонгу не так часто танцюють, хоч варіантів достатньо (втім, може це тільки в нашій спільноті). 
Мерелло - не моя героїня, хоча, безумовно, одна з іконічних танго співачок. 
В приспіві безліч люнфардових (і не тільки) варіантів слова "говорити". Для перекладача (чи перекладачки) - сам кайф) 

Переклад для друзів із "Мілонги в Гранд клубі "Софія"

«Se dice de mi», мілонга, Франціско Канаро (музика), Іво Пелай (текст) 1943

Все кажуть, що я…                                 Se dice de mí...

Всі кажуть, що я…                                  se dice de mí...

Кажуть всі що я негарна,                        Se dice que soy fiera,

І що лізу де не треба,                              que camino a lo malevo,

Що обманщиця й шукаю                        que soy chueca y que me muevo

ґудза – тільки зачепи!                             con un aire compadrón,

Що подібна на Легісамо[1]                    que parezco Leguisamo,

І що ніс у мене довгий                            mi nariz es puntiaguda,

І фігура не поможе -                                la figura no me ayuda

рот у мене в пів лиця[2].                         y mi boca es un buzón.

 

Говорю із Педро, Луїсом, з Хуаном,                        Si charlo con Luis,con Pedro o con Juan,

Що кажуть вони повторяти не стану                      hablando de mí los hombres están.

Уже белендять, що я розповзлась                           Critican si ya,la línea perdí,

Пильнують чи йду, чи прийшла, чи пішла!           se fijan si voy,si vengo o si fui.

Та багато всього кажуть,                                          Se dicen muchas cosas,

Як фігура не цікавить -                                            mas si el bulto no interesa,

То чого втрачають розум                                         ¿por qué pierden la cabeza

Переймаючися мною?!                                            ocupándose de mí?

Знаю я: багато хто з них у розмові зневажає      o sé que muchosme desprecian comprar quieren

Але поночі зітхає і вмирає від жаги.                   y suspiran y se mueren cuando piensan en mi amor.

Й не одному його подих перехопить                   Y más de uno se derrite si suspiro

Як погляну, і тоді сопить він, бідолага, наче       y se quedan, si los miro, resoplando como un Ford

Форд.

Як я страшко – що ж, хай і так.               Si fea soy, pongámosle,

Хоч я уже не вірю в це                             que de eso aun no me enteré.

Адже любов - це знаю я                           En el amor yo solo sé

Не одного лишила біля моїх ніг.             que a más de un gil, dejé a pie.

Хай гомонять, хай бурмотять,                  Podrán decir, podrán hablar,

І шваркотять, і белькотять,                       y murmurar y rebuznar,

Потворність ту мені Бог дав                    mas la fealdad que dios me dio

І не одна заздростить їй.                           mucha mujer me la envidió.

І не скажіть, що не знаю я                        Y no dirán que me engrupí

Завжди я скромна, втім, була…               porque modesta siempre fui…

Так, я така!                                                 ¡Yo soy así!

Не кажуть, що я…                                      Y ocultan de mí…

Не кажуть, що у мене                                 ocultan que yo tengo

Очі наче синь глибокі                                 unos ojos soñadores,

І ще різні є чесноти                                    además otros primores

Від яких ізводить дух.                               que producen sensación.

Не красуня, але маю                                  Si soy fiera sé que, en cambio,

Шкіру гарну як у ляльки                           tengo un cutis de muñeca,

А хто каже «кривонога»                            los que dicen que soy chueca

Той не бачив моїх ніг!                               no me han visto en camisón.

І не так їм все мій голос, кашель,                         Los hombres de mí critican la voz,

Вигляд, крок – усе!                                                el modo de andar, la pinta, la tos.

Уже белендять, що я розповзлась                        Critican si ya la línea perdí

Пильнують чи йду, чи прийшла, чи пішла!        se fijan si voy, si vengo, o si fui!

---

[1] Ireneo Leguisamo – уругвайський жокей, що працював і був популярний в Аргентині

[2] В оригіналі - “рот як поштова скринька (“buzon”)”