Блог о танго и культуре

Блог о танго и культуре

четвер, 6 грудня 2012 р.

Танго і рух: "Тангокінесіс"

«Тангокінесіс» – мабуть найвідоміша поза Аргентиною танцювальна трупа, що працює на межі танго і «високих форм» танцю – балету, танцю модерн і контемпорарі денсу.

Маючи за плечима досвід класичного балету та сценічного танго, хореограф трупи, аргентинка Ана Марія Стекельман, кілька років провела у Нью-Йорку, де вчилася у школі легендарної Марти Грем - засновниці танцю модерн. Після того було десять років експериментів, і у 1993 Стекельман заснувала «Тангокінесіс». За 20 років роботи вони поставили 12 вистав.

Ана Марія Стекельман
Окрім танго трупа працює також із фольклорними танцями (чакарера, маламбо, мамбо), але основна тема їх вистав - це все ж танго та історії розказані через нього. Як самі вони кажуть – "...нас цікавить як станцювати танго по-іншому, або як подати старе вино у нових чашах." 

Така інтерпретація дала танго дорогу як «танцю», а не «фольклорній формі»: «Тангокінесіс» - постійний учасник танцювальних фестивалів, у яких його «сусідами» є класичний балет і модерн, а не сальса і бачата. Деколи «Тангокінесіс» робить короткі постановки для гала танго мундіалю (серпень).







Усі танцівниці трупи мають класичну балетну підготовку, а майже усі танцівники - досвід танго. Це, як на мене, свідчить про складність чоловічої "партії", ведення в танго, яка потребує спеціального навчання. Але у процесі роботи танцівники доводять обидві техніки до досконалості.
Робота «Тангокінесісу» демократизує балет і «балетизує» танго: жінки не танцюють в пуантах, але, також, не босі – тангівський каблук – найчастіш вживане взуття, так само і чоловіки - у вузьких черевиках на тонкій підошві. 
Жінка у «Тангокінесісі» - дуже легка, летюча як ангел, як у балеті, і вони ніби ще підкреслюють це летючими спідницями. Практично у кожній постановці дуже багато жіночих підтримок, але напротивагу цій надмірній балетності – трапляються й підтримки чоловічі – явний вплив демократичного модерну. Танцівники також використовують падіння як драматичний засіб, це також вплив модерну, але швидше у розумінні Піни Бауш. 

«Тангокінесіс» ставить під питання сильну балетну вертикаль, вісь – танцівниці часто використовують спину щоб підкреслити експресивність жіночого тангівського кроку назад (прогинаються вперед), що у самому традиційному танго недопустимо.


Трупа працює як із класичною танго музикою, так із новим танго (П'яцолла), класичною музикою (Бетховен, Равель), звуками води та тишею.



TangoCult  Юлія

Немає коментарів:

Дописати коментар