Блог о танго и культуре

Блог о танго и культуре

понеділок, 31 березня 2014 р.

"Forever Tango" - танго назавжди



“Forever Tango” - одне із найдовговічніших (як чути з назви) танго шоу: воно не сходить зі сцени вже 20 років за які його побачили близько 7 мільйонів (!) глядачів практично у всіх країнах світу. Шоу декілька раз номінували на нагороди «Tоні» та «Драма Деск». І протягом усіх цих років «Танго назавжди» наполегливо формує за аргентинським танго міжнародний стереотип перебільшеної чуттєвості, безвихідної фатальності, та безрадісної еротики. 

Плакат першої постановки "Танго назавжди"
Кістяк постановки – історія танго в Буенос-Айресі: сцени борделю, повії і гангстери-малевос, чоловіча дуель-змагання, жартівлива мілонга і т.д., що мандрують із шоу в шоу.


Луїс Браво
Режисер-постановник «Танго назавжди», Луїс Браво (американський аргентинець) був віолончелістом у оркестрі шоу «Tango Argentino», після чого загорівся ідеєю поставити власне шоу. Свою ідею він втілив і продовжує вести цей проект, паралельно граючи на віолончелі в його оркестрі. У кожному інтерв’ю Браво твердить про «вдячність емігрантам, які створили цей прекрасний танець».
 
Карлос Гавіто і Марсела Дюран у "Танго назавжди"
У вересні 1994-го, шоу стартувало у Сан Франціско, звідки переїхало на Бродвей до Нью-Йорка у 1997-му, куди воно повертається на кілька місяців кожного року із оновленим складом танцівників і музикантів.  
 промо відеоролик "Forever Tango"

В «оригінальному складі» бродвейського варіанту шоу танцювала пара Карлос Гавіто-Марсела Дюран, яка була «родзинкою» вистави. В тій співпраці витворився оригінальний стиль, який пізніше наслідували, любили або ненавиділи -  Гавіто і Дюран вивели близкі обійми соціального танго на велику сцену. 

Красива «фактурна» Дюран і харизматичний Гавіто (який заради «Танго назавжди» переїхав з Великобританії до Сполучених Штатів) були символом шоу аж до смерті Гавіто у 2005-му. 
Марсела Дюран і Хорхе Торрес на плакаті постановки. Гавіто уже покійний

Свого часу у цьому шоу танцювали Хорхе Торрес і Маріелла Фанганільйо, Габрієль Міссе і Наталія Хіллс, Дієго ДіФалько і Кароліна Зокальскі, багато, багато справжніх майстрів і багато майстрів, імовірно, ще буде у ньому танцювати, адже кастинги у Буенос-Айресі проводяться щороку. 
 
Оголошення про кастинг танцівників до "Танго назавжди", квітень 2014
Майстерність – це те, що танцівники приносять в шоу, а інша річ що з нею потім відбувається. Аластайр Маколей (Alastair Macauley), контроверзійний нью-йоркський танцювальний критик, а також ВЕЛИКИЙ фан танго, розпочав свою рецензію на останню постановку цього шоу (липень 2013) так: «я люблю тебе і тебе ненавиджу», «нічого немає більш в житті – лиш ти і танго», «прийди, танцюй зі мною останнє танго перед тим як ми один одного повбиваємо». 


Повеселили Маколея й надмірно драматичні костюми танцівниць, панчохи-сітки, «вбивчий» темний макіяж, набріолінені зачіски чоловіків і перебільшена акробатичність стилю (особливо коли один танцівник на великій швидкості крутив над головою свою партнерку, чиї широко розкинуті руки і ноги нагадали Маколей лопаті невеликого гелікоптера. Цей момент, до речі, увійшов до промо-відео розміщеного вище у цьому пості, можна і собі помилуватись).


 Маємо тут історію взаємодії танго як традиційного мистецтва і комерційної культури для розваги. Остання «форматує» кожне мистецтво так, щоб воно приносило найбільші прибутки, що й сталося з танго шоу – виникло "танго для туристів".


Найбільші прибутки приносить видовищна акробатика і сексуальність, від цього нікуди діватися, тому від танцю залишається тільки високе закидання жіночих ніг або жінок разом із ногами.


В кінці рецензії Аластайр Маколей пише – «справжніми на сцені виглядали тільки музиканти». Танго перетворилося на бездушну формулу. 
TangoCult Юлія
Джерела:


 

Немає коментарів:

Дописати коментар