Блог о танго и культуре

Блог о танго и культуре

четвер, 21 листопада 2013 р.

Пабло Корраль Веґа: танго і National Geographic





Танго часто фоторгафують, в ньому є щось дуже фотографічне - лінії плечей і ніг танцюристів, емоції, що освітлюють вирази облич, небуденний одяг, безліч речей притягують об'єктиви камер до танго і його культури. Багато знімків потім залишаються у блогах фотографів або у соціальних мережах, але деякі серії мають іншу долю. 

Пабло Корраль Веґа (Pablo Corral Vega) – еквадоріанський фотограф, журналіст, художник і юрист. Його роботи публікувалися у журналах National Geographic, National Geographic Traveler, Smithsonian, New York Times Sunday Magazine, Audubon та інших. Живе і працює в Кіто, Еквадор.

Пабло Корраль Веґа
Серія робіт про танго, яку Веґа зробив у Буенос-Айресі в 2005-му була опублікована National Geographic і стала дуже відомою.   
Номер "National Geographic" з роботою Веґа на обкладинці
Фотографові вдалося зловити невидимі нерви, на яких функціонує ця субкультура – жести, вирази обличчя, буденні ситуації. Корраль Вега не женеться за красою ліній і гламуром, але немає тут й викривальної риторики. Зате тут є багато співчуття.

Жіноча сторона на мілонзі "Lo de Celia", Буенос-Айрес
 На його знімках звичайні люди різного віку і розміру, прості люди, танцівники, прибиральники, музиканти, пересічні відвідувачі мілонг. 


Пабло Корраль Веґа: «Коли я потрапив до Буенос-Айреса, то подумав що танго мертве: такими фальшивими мені видалися шоу, такою перебільшеною чуттєвість, а жести – повністю позбавленими поезії. 

Довго йшов дощ. А потім танго заскочило мене зненацька. Я зустрів Тіто, вуличного поета, продавця вина і черевиків, божевільного, який танцював танго кожної ночі свого життя. Він провів мене через ніч у Буенос-Айресі. 

Майстер кабесео. 53-річній Хосе Альберто Нассель запрошує даму танцювати
 Я зрозумів, що танго живе прихованим життям, у приватних місцях, про які не дізнаються туристи. Це світ зі своїми власними правилами. На мілонгах танцюють сутенери і домогосподарки, коханці і парочки дідусів з бабусями, маргінали і розлучені жінки, сильні світу цього і пани Ніхто, молоді й ті, хто боїться постаріти. 


Всі разом, граючи непоєднувані ролі, актори у чарівній комедії, яка переграється заново кожної ночі. Усі сміються і прикидаються що ніколи не помруть. Але коли виходять танцювати, роблять це у тиші і з такою відданістю, ніби в цих обіймах розігрується їх доля»

Карлос Ґавіто і Маріана Драґоне. Клуб "Gricel"
Колись я натрапила на це фото (зверху). Не мала тоді уявлення хто такий Карлос Ґавіто, але мене дуже вразила краса цієї пари і простий жест жінки – повна довіра. І чоловіка – спокій і повна надійність. Там не було «танго» - не було піднятих жіночих ніг ні заломаної спини, ні навіть обіймів взагалі! Але було відчуття, яке пізніше хотілося шукати. Пізніше, набагато пізніше виявилося, що його автор - Пабло Корраль Веґа, який багато фотографував Ґавіто.


Корраль Веґа автор п’яти  книг фотографій – «Tierra desnuda» («Оголена земля»), «Paisajes del silencio» («Краєвиди тиші»), «Ecuador, de la magia al espanto» («Еквадор, магія страху»), «Veinte y Cinco» («Двадцять п’ять») і «Andes» («Анди»). Остання надихнула письменника Маріо Варгаса Льйосу на написання двадцяти коротких оповідань. 

Факундо Гажо і Маґі Вальдес. Мілонга "Ніньйо б'єн"
 Він також учасник жюрі конкурсів Pictures of the Year International та World Press Photo, засновник nuestramirada.org, найбільшого порталу латиноамериканських фотографів та співзасновником конкурсу POYi Latam.
 


Вуличні музиканти у Сан-Тельмо

Вуличні виступи танцівників




документальний короткометражний фільм Веґи "Buenos Aires Tango", 2007

TangoCultЮлія
Джерела

Немає коментарів:

Дописати коментар