TangoCult: Від революційного плакату до "Tango Pasion". Художник Рікардо Карпані

Рікардо Карпані (Ricardo Carpani), 1933 - 1997 – один з найвідоміших Аргентинських художників.

Він обрав фах не зразу – кілька років провів на факультеті права, а після смерті батька, в 1951-му, поїхав до Європи. У Парижі кілька років прожив на аби-яких роботах, поки не почав працювати натурником, після чого вирішив спробувати стати живописцем. Повернувшись в Буенос-Айрес поступив у майстерню Еміліо Петторуті і надалі ніколи не покидав фаху художника.

Рікардо Карпані

Карпані вірив у політичну силу мистецтва, його роботи – в основному фрески і плакати, зображають робітників з величезними руками і втомленими вольовими обличчями. Він також намагався знайти національну форму мистецтва, властиву Латинській Америці та став ілюстратором аргентинського «народного епосу» - «Мартін Ф’єрро» Хосе Ернандеса.

В часі «брудної війни» (1976 – 1983) Карпані був змушений виїхати до Іспанії, де вперше став малювати танго і сцени з портеньївського життя – кафе, бари і мілонги.

Cafetin de Buenos Aires, 1986

«Я почав малювати танго щоб не втратити зв’язок зі своїм дитинством, зі своєю ідентичністю» - каже художник в одному з інтерв’ю, - «Коли повернувся то був дуже розчарований – зникла солідарність, залишився тільки егоїзм. І танго.. його тепер танцюють ніби це щось екзотичне.. Танго має правила .. а тепер танцюють лише фігури.. Танго – це стиль мислення».

Танго-сюжети Рікардо Карпані у 1993-му надихнули режисера Освальдо Сілієнто (Osvaldo Ciliento) на створення шоу «Tango Pasion», яке й досі успішно гастролює театрами Європи і Північної Америки. Він використовує їх фрагменти у декораціях сцени.

На стиль Карпані, безперечно, мав вплив Хосе Рівера: площинні, геометризовані міцні (навіть масивні) фігури, ніби сплавлені з окремих форм і об’ємів; динамічні композиції, де багато руху, пориву, жесту.

Танго Карпані далеко не романтичне й ідеалізоване, а навіть часами гротескне. Його танцівники мають кремезні плечі, біцепси і величезні вузлуваті долоні, танцівниці – перебільшені і часто оголені жіночі форми. Це ті самі персонажі революційних плакатів, але уже в обіймах танго.