Блог о танго и культуре

Блог о танго и культуре

пʼятниця, 15 березня 2013 р.

Елегантність і трюки. Стиль Карлоса Копеса



Хуан Карлос Копес – постановник хореографії бродвейського «Tango Argentino», що принесло йому практично всесвітню славу. Постановник хореографії у y «Tango» Карлоса Саури. У 2000 році мерія Буенос Айреса присудила йому титул «Танцівник танго ХХ століття». Здається Копес не сходить зі сцени. І при цьому Копес – мілонгеро. Як же це поєднується? 

 Свій перший «чемпіонат з танго» Копес виграв у 1951-му, на стадіоні «Луна Парк» в Буенос Айресі. Кажуть, що жюрі хотіли віддати перше місце іншій парі, та публіка не вгавала скандувати «Онсе!», одинадцять – номер пари Копеса і Ньєвес. Пізніше, у 1952-му, вони стали другими – після Віруласо і Ельвіри. То був початок його професійної танцювальної карєри, яку він продовжує й досі.

Він народився 31 травня 1931 року в кварталі Матадерос. Існує легенда, що перші звуки які він почув народившись –було танго, яке грав його дідусь в дворі їх дому. «Мої батьки і брати постійно наспівували танго, граючи в футбол на вулиці ми також наспівували популярні танго, але на танцювання всі дивилися скоса».  Копес вчився танцювати як всі мілонгеро – на мілонзі, спостерігаючи за хорошими танцівниками. «Я ніколи не хотів стати професіоналомя хотів довести, що не всі мілонгеро якісь злочинці і маргінали» - каже Копес в інтерв»ю Кларін. – «Коли я вперше побачив як танцюють танго – воно мене зачарувало – одне тіло і чотири ноги, які роблять чудеса. Фізична вмілість, але в той же час – повага до музики і ритму. Мені кинулось у вічі те, що танцівники, які починали робити фігури втрачали елегантність і навпаки. Я вирішив поєднати елегантність з хореографічним вмінням.» 

Хуан Карлос Копес і Марія Ньєвес Рего
 «В той час танцівники постійно знаходили, придумували нові фігури. Тепер їх уже всі винайдено і невідомо що далі шукати. Я був у жюрі на світовому чемпіонаті з танго минулого (2008) року і можу сказати, що стиль салонного танго змінився повністю – він став дуже акробатичним. Побутує популярна фраза «для танго потрібні двоє людей і одне почуття», я з нею згоден. Йти, «щипаючи» підлогу і відчувати музику. Молоді танцівники роблять дуже складні,трудомісткі речі, але забувають про почуття. Я б хотів сказати тим хлопцям і дівчатам: найскладніша річ в танго – це зробити його простим».  В іншому інтерв'ю він каже «Для танго потрібно двоє людей і одна пристрасть. Решта – техніка і це окрема річ». 

 
 «Кожен повинен знайти власну манеру танцювання танго. Ніхто не має права сказати «треба танцювати так і так». Наприклад я швидко зрозумів що мені подобається ковзати підлогою. Це перший пункт. Другий – треба знайти товаришку (compañera) яка зможе слідувати, а далі вчитися йти (caminar), йти танго. Бо танго народжується в чоловікові, на ньому більша відповідальність, він повинен вести жінку. Можна робити мало фігур, багато фігур, взагалі без фігур, але йти, вміти йти і вміти танцювати зі своєю партнеркою.»

«Багато хто думає, що основне в танці ноги чи ступні. Мені так не здається. Я вважаю, що найважливіше відбувається зверху, в голові, а потім проходить через серце. Ступні – це наслідок».

Не маючи жодної хореографічної освіти, він заснував свою трупу – «Балет Хуана Карлоса Копеса», згодом працював як режисер-постановник шоу, ставив хореографію танго опери "Марія де Буенос Айрес" та численних інших вистав, працював з Франціско Канаро і Астором П'яцоллою.


 Значну частину своєї кар»єри Копес протанцював з Марією Ньєвес Рего, але їй я присвячу окремий пост, бо її індивідуальна роль , як на мене, дуже значна. Зараз його партнерка – старша дочка Жоана, яку він називає «mi compañera ideal».   


 Незважаючи на поважний вік Копеса вони багато виступають і викладають. Карлос Копес – чоловік «без віку» - коли він на сцені йому не даси більше 50-ти, а якщо здалеку – то й 40. 

 
На моє око, Жоана у дечому копіює Ньєвес (щоб зберегти танцю вигляд «стилю Копеса», але делікатно вносить і своє почуття музики. Вони танцюють у відкритих обіймах, (як і Віруласо або Порталеа) ліву руку партнерка тримає на його правій, трохи нижче плеча. Обійми пари не втрачають форми навіть коли вони танцюють найвибагливіші фігури, Копес дуже рідко зміщує свою ліву руку, що залишає елегантною лінію плечей обох партнерів, а праву часто опускає зі спини партнерки, при цьому залишаючись з нею в ідеальному контакті. Фрагмент багатьох його виступів - кілька простих кроків, повільних настільки, що його партнерка встигає їх прикрасити. 
Копес використовує багато сакад і фантастично елегантних аррастре, драматичних опускань на коліно (блискавично швидких), його фірмові два синхронні «автономні» болео обох партнерів назад і вперед, ну і славнозвісне запрошення партнерки наступити на каблук його черевика коли його стопа стоїть на ребрі – небезпечний але захоплюючий і видовищний жест (1.31-1.39).


Стиль Копеса має дещо подібне зі стилем Тодаро - партнери практично однаково сильні, багато елементів і прикрас - синхронні (дзеркальні) для чоловіка і жінки. В якомусь з інтерв'ю Копес казав, що в танго спільне все - від голови до стоп.

Представляючи танго в театрі, Копес винайшов кілька рішень, які тепер вважаютсья класикою танго шоу – змагання двох чоловіків на ножах, мілонга на маленькому столі в кафе, іммігрантський танець під різні народні мелодії, що потім зливаються в танго і т.д.

Його роль важко переоцінити, тому що крім того, що Копес блискучий танцівник, його роботи в театрі і кіно популяризували танго і аргентинську культуру у світі. В цьому частина причини чому його танцюють у найвіддаленіших (від Аргентини) місцях. 


Карлос Копес і Марія Ньєвес, 2010

TangoCult Юлія

За матеріалами



Немає коментарів:

Дописати коментар