Блог о танго и культуре

Блог о танго и культуре

субота, 9 березня 2013 р.

Ах, мімоза!

Срібляста акація, знана як мімоза – квітка південних теплих країв.

В СРСР та Італії цю пухнасту жовту красу було прийнято дарувати жінкам в честь Міжнародного жіночого дня. В наших холодних українських широтах вона не росла, тому ці гілочки з тендітними жовтими бамбончиками привозили з південних республік тільки перед самим святом. І хоча така мода вже минула, асоціація «мімоза = 8 березня» закріпилася міцно.

А от в Аргентині вона має зовсім інше значення – mimosa – так кажуть про жінку. Від дієслова mimar, пестити – це значить «кохана», «солодка», «пестунка», а також це ще й скорочення від «mi hermosa» - «моя прекрасна».


Існує багато танго, у текстах яких так чи інакше згадується мімоза, на сьогодні маємо цілу маленьку колекцію!

Франціско Канаро, 1929, "Mimosa"

Тіпіка Рафаель Канаро\ Роже Туссан, 1930, "Вернись, мімоза" ("Volve, mimosa")

Хуан Д'Ар'єнцо\Армандо Лаборде, 1956, "Ах, мімоза!" ("Ay, mimosa!")

Ектор Варела\ Ернесто Еррера, 1958, "Вернись, мімоза" ("Volve, mimosa") (нічого спільного з танго, яке виконував оркестр Рафаеля Канаро, тільки назва)


TangoCult Юлія

Немає коментарів:

Дописати коментар