Блог о танго и культуре

Блог о танго и культуре

середа, 30 січня 2013 р.

Легенди про Качафаса

Ель Качафас, (Овідьйо Хосе Бянкет) – чи не найвідоміший танцівник танго в історії.
Про нього та його стиль досі ходять легенди, хоча помер він у 1942-му році, а його «відео» - всього два – одне завдовжки 30 секунд – епізод з фільму «Танго!» 1933-го, де він танцює з Карменсітою Кальдерон, друге – такої ж тривалості - з «Карнавалу минулого року», 1940, з Софією Бозан.

Ель Качафас і Карменсіта Кальдерон
Основним «біографом» Качафаса стала його остання партнерка Карменсіта Кальдерон, яка протанцювала з ним 9 останніх років його життя, пережила його на 63 роки і померла в у 2005-му коли їй виповнилося 100.

Качафас народився 14 лютого 1885-го року в кварталі Боедо. Батько його був французом, матір – аргентинкою.  Як це часто буває в Аргентині, Овідьйо Хосе мав кілька прізвиськ – дехто називав його Беніто, і, врешті, Качафас.

Беніто він став через помилку – поліцейські переплутали і прийшли до нього додому звинувачувати у тому, що він розбив вітрину, а матір, яка відкрила двері, сказала що такого не може бути бо він buenito! (хороший). Поліцейські так і записали: Беніто.

Качафас же, на люнфардо означало щось типу лобуряка, лежень або пронира. Кажуть, що Овідьйо Хосе наглувато поводився з жінками і коли одна з них поскаржилася його батькові, то дон Б’янкет розпачливо вигукнув «Мій син – качафас!». Сусідські хлопчаки постаралися аби це прізвисько прилипло до нього назавжди.

Дорослого Овідьйо Хосе описують як високого русявого чоловіка гарної статури, з індіанськими рисами обличчя і манерами сеньора.  Кілька шрамів від віспи на обличчі не псували його. На фотографіях він завжди позував із дуже серйозним виглядом.

Ель Качафас (вгорі) і Карлос Гардель (знизу)
Франціско Канаро, з чиїм оркестром часто виступали Качафас і Карменсіта, згадував, що Качафас завжди приходив на мілонги зі своїм приятелем Ель Пайсаніто (Землячком).  За словами Канаро, то був хороший хлопець, що, втім, носив при собі для самозахисту кинджал 60-70 сантиметрів завдовжки, ховаючи його під лівою рукою під одягом. Кинджал сягав йому аж до пояса, але в разі необхідності Пайсаніто витягав його за лічені секунди. Втім, незважаючи на таке, Пайсаніто був хорошим хлопцем і вірним другом.

Карменсіта Кальдерон описувала Качафаса як дуже елегантного і винахідливого танцівника, із вродженим почуттям ритму, рівних якому, вона за наступні роки так і не зустріла. За її словами, він завжди поводився мяко і тактовно, завжди звертався до неї на «ви», але коли Качафас сердився – тремтіли всі. Револьвера не використовував, але від одного його удару супротивник втрачав свідомість.

Кальдерон казала, що фігури Качафас танцював бездоганно і делікатно, що позбавляло їх грубості і непристойності. Він не змушував її ставити свою стопу поміж його (це в той час вважалось непристойним).  Він не горбився, у цьому теж був його секрет.

У фільмах Качафас танцює канженге, дрібними кроками та філігранними зв'язками, тримаючи партнерку сильно справа, його «фірмова» прикраса – блискавичне ганчо вперед, коли лиш диявольськи (так це описували) мелькає підошва його черевика із армійським каблуком.  

Епізод з фільму "Танго!" 1933р.

Джерела: 


Tango Cult Юлія

Немає коментарів:

Дописати коментар