Ель Качафас,
(Овідьйо Хосе Б’янкет) – чи не найвідоміший
танцівник танго в історії.
Про нього та його
стиль досі ходять легенди, хоча помер він у 1942-му році, а його «відео» -
всього два – одне завдовжки 30 секунд – епізод з фільму «Танго!» 1933-го, де він
танцює з Карменсітою Кальдерон, друге – такої ж тривалості - з «Карнавалу минулого року», 1940, з
Софією Бозан.
 |
| Ель Качафас і Карменсіта Кальдерон |
Основним «біографом»
Качафаса стала його остання партнерка Карменсіта Кальдерон, яка протанцювала з ним 9 останніх років його життя, пережила його
на 63 роки і померла в у 2005-му коли їй виповнилося 100.
Качафас народився
14 лютого 1885-го року в кварталі Боедо. Батько його був французом, матір –
аргентинкою. Як це часто буває в Аргентині,
Овідьйо Хосе мав кілька прізвиськ – дехто називав його Беніто, і, врешті, Качафас.
Беніто він став
через помилку – поліцейські переплутали і прийшли до нього додому звинувачувати
у тому, що він розбив вітрину, а матір, яка відкрила двері, сказала що такого
не може бути бо він buenito! (хороший). Поліцейські так і записали:
Беніто.
Качафас же, на
люнфардо означало щось типу лобуряка, лежень або пронира. Кажуть, що Овідьйо
Хосе наглувато поводився з жінками і коли одна з них поскаржилася його
батькові, то дон Б’янкет розпачливо вигукнув «Мій син – качафас!». Сусідські
хлопчаки постаралися аби це прізвисько прилипло до нього назавжди.
Дорослого Овідьйо
Хосе описують як високого русявого чоловіка гарної статури, з індіанськими
рисами обличчя і манерами сеньора.
Кілька шрамів від віспи на обличчі не псували його. На фотографіях він
завжди позував із дуже серйозним виглядом.
 |
| Ель Качафас (вгорі) і Карлос Гардель (знизу) |
Франціско Канаро,
з чиїм оркестром часто виступали Качафас і Карменсіта, згадував, що Качафас
завжди приходив на мілонги зі своїм приятелем Ель Пайсаніто (Землячком). За словами Канаро, то був хороший хлопець, що,
втім, носив при собі для самозахисту кинджал 60-70 сантиметрів завдовжки,
ховаючи його під лівою рукою під одягом. Кинджал сягав йому аж до пояса, але в
разі необхідності Пайсаніто витягав його за лічені секунди. Втім, незважаючи на
таке, Пайсаніто був хорошим хлопцем і вірним другом.
Карменсіта
Кальдерон описувала Качафаса як дуже елегантного і винахідливого танцівника, із
вродженим почуттям ритму, рівних якому, вона за наступні роки так і не
зустріла. За її словами, він завжди поводився м’яко і тактовно, завжди звертався до неї на «ви», але коли Качафас сердився – тремтіли всі.
Револьвера не використовував, але від одного його удару супротивник втрачав
свідомість.
Кальдерон казала,
що фігури Качафас танцював бездоганно і делікатно, що позбавляло їх грубості і
непристойності. Він не змушував її ставити свою стопу поміж його (це в той час
вважалось непристойним). Він не
горбився, у цьому теж був його секрет.
У фільмах Качафас
танцює канженге, дрібними кроками та філігранними зв'язками, тримаючи партнерку сильно справа, його «фірмова» прикраса –
блискавичне ганчо вперед, коли лиш диявольськи (так це описували) мелькає
підошва його черевика із армійським каблуком.
Епізод з фільму "Танго!" 1933р.
Джерела:
Tango Cult Юлія
Немає коментарів:
Дописати коментар