TangoCult: Легкість і сила: Лорена Ермосіда

Лорена Ермосіда – це втілена елегантність, точність, технічна досконалість і емоційна виразність. Її манера поєднує легкість балерини і силу танґери. Вона з тих танцівниць, що зберігають індивідуальність танцюючи з будь-яким партнером, але й дуже чутко доповнюють його.

Лорена закінчила Національну Академію Класичного і Сучасного Танцю у Буенос Айресі. У 16 років вона почала брати уроки танго у Майорала і Ельзи Марії, Ґлорії і Едуардо (Аркімбау), Мінґо і Естер Пуґлієсе, Ольги Бесіо і Ґуставо Навейри і АнтоніоТодаро.

«Коли я відкрила для себе танго, я подумала – «це воно». Мене цікавило спілкування з іншим, з партнером, щось дуже глибоке, щось поза технікою, яка дає можливість себе виразити. І я поринула у щоденні мілонги. Вони дали мені дуже багато. На кожній я вчилася чогось важливого.»

В кінці 1980-х – початку 1990-х Лорена танцювала зі своїм нареченим і брала участь у постановці «Solo Tango» з Навейрою, Педро Монтелеоне, Марселою Дюран, Мартою Антон.

Лорена була асистенткою Хуана Карлоса Копеса у його шоу «Gotan», з Освальдо Сотто танцювала у «Tango x 2», та у шоу Хуліо Іґлесіаса, у 1996-му працювала над постановкою хореографічних сцен у фільмі «Евіта» Алана Паркера, її часто запрошують бути суддею на мундіалі. Серед її партнерів були Фабіан Перальта, Панчо Пей, Хуан Мануель Фернандес.

робота з шоу Хуліо Іґлесіаса

Ермосіда багато викладає, більшість року проводить на гастролях. Її вміння деталізувати, розкласти і пояснити рух дуже цінують учні: «Мої класи завжди повні» – каже вона. Багато хто починає наслідувати її стиль, обійми (вона обіймає партнера за шию) або прикраси.

Лорена і Освальдо

Лорена Ермосіда і Освальдо Сотто

Ця пара фактично уже увійшла до «пантеону» танго. Їх танець має особливу ауру, привабливість, ніби відбувається якась потужна хімічна реакція. Моментами повільний і тягучий він непомітно набирає шаленої швидкості, коли ледь встигаєш спостерігати як миготять підошви під час болеос і ганчос, а потім різкий, драматичний і досконало збалансований фінал. Ноги Лорени здаються гострими як бритви, вони ріжуть простір ковзаючи паркетом. Роблячи крок вбік, вона ніби врізається вглиб підлоги. Їх стиль має потужний каркас, на якому розцвітають легкі адорнос Лорени, пара набирає об»єму. Портал totango.net колись написали, що Лорена і Освальдо – це втілення фізичної краси і емоційної зрілості, вони повністю розкривають чуттєвий потенціалу танго у русі.

Л.Е.: «Пам'ятаю, одного вечора у «Каннінґу» ми перетнулись з Освальдо Сотто. Він сказав мені «А ти непогано танцюєш. Не хочеш танцювати зі мною?» Тоді я відповіла що ні, бо танцювала зі своїм хлопцем. Але ми знов і знов наштовхувалися один на одного і люди нам казали – ви повинні танцювати разом. Очевидно було щось особливе, що нас об'єднувало. І коли ми почали танцювати, стали парою, між нами було дуже багато поваги, діалогу, ми продовжували взнавати один одного і вчитися разом танцювати, думаю, тому ми були разом стільки років...»

Якою була роль Освальдо у Вашому житті?

Фундаментальною і дуже важливою у всіх розуміннях. Я була дуже щаслива поруч із ним. Між нами була дуже потужна хімія і ми багато творили разом. Нам подобались ті самі речі, ми однаково відповідально ставилось до нашої роботі. Я дуже його любила. Він був великим артистом. Освальдо був прекрасною частиною мого життя і мого серця.

Що поєднувало вас у художньому плані?

Спільною була для нас любов до танго. Жоден з нас не бачив його як комерційний проект. У танці кожен танцював для іншого, в нас це було однаково. Це було природньо.

Освальдо, здавалося, танцював як у сповільненій зйомці...

Так. Дуже важко виражати багато, роблячи мало. Уявляєш як важко було слідувати за ним! Але з часом – я з його подиху навчилася розуміти що він робитиме далі.

У нього був вроджений талант. Його єдиним вчителем був Тодаро, пару занять з Мінґо і те чого він навчився працюючи з Міґелем. Він був генієм і створив свій власний стиль, в парі ми його відточили. Зі мною він почувався вільним. Я могла виразити себе і одночасно слідувати за ним не міняючи нічого в тому що він хотів зробити. Ми почали танцювати в 1997-му, в 1999-му стали парою і протанцювали разом до 2008-го. Розійшлися тому що у кожного були свої цілі у приватному житті. Я хотіла створити родину. Цілі і потреби у кожного були різні. (в 2010-му Освальдо Сотто помер - прим. TangoCult)

Як Ви оцінюєте теперішній етап свого життя?

Це дуже хороший, цікавий етап. Я розкриваю свій потенціал, свої можливості. Після більше двадцяти років професійного танцю зараз час пожинати плоди. Я маю визнання, багато подорожую, мої уроки завжди повні. Я навчилася подорожувати сама і пристосовуватися до різних ситуацій.