Блог о танго и культуре

Блог о танго и культуре

субота, 16 лютого 2013 р.

Сильне танго Антоніо Тодаро

Ім’я Тодаро на слуху коли мова заходить про сценічне танго. Він був учителем багатьох відомих танцівників, таких як Мігель Сотто (Miguel Zotto) і вважається засновником стилю «салон-фантазія».

Антоніо Тодаро (Antonio Todaro) належить до покоління першого «танго-ренесансу». У 1970-х коли політична ситуація в Аргентині потепліла, танго знову завойовувало популярність. Історія починалася спочатку - напевно, ніхто з нового покоління ніколи не танцював зі «старими мілонгеро» із 1950-х.


Став модним стиль складний і видовищний - стиль ТодароМаестро Тодаро був дуже винахідливим, творчим і популярним танцівником. Він створив стиль танцювання, якому притаманна складна хореографія, багато прикрас і фігур, що мають особливе ведення і слідування, яке потребує точності і попередньої станцьованості пари. Певні елементи не маркуються - жінка повинна «знати» і робити їх сама. Тодаро «розімкнув» обіймищо дало йому можливість виконувати енергійні, майже атлетичні рухи. Це має небагато або нічого спільного з ліричним танцюванням танго, яке часто сприймають за «автентичне», і в той же час автентичності йому не бракує.

Тодаро мало цікавила хода в танго. Його стилю характерні численні чоловічі і жіночі ганчо, сакади для обох, задні сакади, «маяки» - сакадові махи чоловічої ноги між ніг партнерки, стрибкисольтади – розриви обіймів, повороти у відкритій позиції і багато «дрібних» прикрасТодаро запропонував танцювати в позиції "doble frente" - коли чоловік стоїть за спиною жінки, тримаючи її правою рукою за талію спереду і лівою рукою за ліву руку підняту вверх.
 
Партнери в цьому стилі рівні по силі і активності. Жінка не просто супроводжує чоловіка слідуючи основному ритму музики, як це було раніше (наприклад у Петролео), тут вона - рівноцінна учасниця дійства.

 
Саме ця рівноцінність партнерів, разом із фізичною вимогливістю стилю, зробила його привабливим для прихильників і популяризаторів „queer tango” чи „same sex tango” – оскільки партії візуально рівноцінні, то мінятися ролями просто (якщо обоє вміють вести і слідувати). Так танцюють, наприклад, Брати Макана.


Тодаро багато подорожував і викладав в Європі. Він пишався тим, що вчить там «свого танго». Часто згадують його роботу з Раулем Браво – його колегою у пошуку нових елементів і зв’язок.


Стиль Тодаро має присмак «грубуватості», властивій ранньому танго – часу коли чоловіки вчилися вести фігури на інших чоловіках, а потім застосовували своє вміння на мілонгах з жінками.
Цей стиль не дуже практичний для людних мілонг, та його фрагменти і зв’язки можна й досі спостерігати на «milongas de barrios», де більше простору на танцмайданчиках а танцівники більш розслаблені.

Англійська авторка Крістін Денiстон (Christine Denniston) дуже цікаво пише, що складні фігури і зв’язки, якщо їх танцювати в традиційній техніці, є частиною емоційного контакту, зв’язку в парі. Тоді як подальші покоління танцівників стали використовувати складну хореографію навпаки – для того щоб уникнути емоційного контакту і замінити його інтенсивністю хореографічних вражень.






TangoCult Юлія
 

Немає коментарів:

Дописати коментар