Історія про танго і квітку

«В’єха паред дель аррабаль, ту сомбра фуе мі компаньєра...» Більше я не знала, але зразу починала наспівувати цю лінійку як тільки чула перші акорди «Мадресельви» Даґостіно-Варгаса.

Сталось так, що це танго було дуже популярним на мілонгах, на які я ходила, наспівувати на слух скоро набридло і мені захотілося співати ціле. Я вирішила прочитати всю історію.

У тексті йшлося про квітку, чи то плющ, щось таке біля чого проходиш щодня – вона знає тебе з дитинства, звичайна рослинка, яка в’єтся по міській стіні (qe trepando se van далі йдеться у тексті – спинається (вгору). Вона була свідком твоїх перших зізнань і тремтливих обіймів. І навіть коли життя гірко вчить своїх уроків, ти все одно проходиш повз неї і згадуєш про першу любов. А в кінці питається – якщо щороку народжуються знову твої квіти, то чому ж не вертається моя любов, така як вперше? Прочитавши текст, я почала бачити більше madre (матір) ніж selva (хащі, джунглі). 

Виявилося, що мадресельва – по-українськи жимолость. Мене це дуже здивувало. Єдиний кущ жимолості, який я в своєму житті бачила, ріс у Криму і мав червоні ягоди. Уявити як він пнеться по стіні було важко. Та все ж клімат у Буенос-Айресі тепліший за Кримський і тамтешня жимолость, вочевидь, росте великими кущами заплітаючи стіни і альтанки.

стіна заплетена жимолостю

Музику цього танго написав Франціско Канаро ще у 1931-му! А свою популярну обробку Д’Аґостіно і Варгас записали аж в 1944-му. Текст  належить Луїсу Сесару Амадорі. Але не тільки текст! Амадорі був також режисером фільму «Мадресельва» (1938) з Лібертад Ламарке в головній ролі (вона ж і співала це танго)! У фільмі знімалися дуже популярні на той час Уґо де Карріль, Маліса Сіні і Міґель Ґомес Бао. 

Ґардель також співав "Мадресельву" задовго до фільму і до того як вона стала хітом.  

 

"Мадресельва" - не тільки танго і фільм, це ще й марка танцювального взуття. Її створила дизайнерка Вівіана Лаґуссі у 2007 році. Але про неї - в наступних постах!