Блог о танго и культуре

Блог о танго и культуре

субота, 13 квітня 2013 р.

Сlavel del aire, повітряна гвоздика. Квітка з легендою

Повітряна гвоздика, "El clavel del aire" -  танго Хуана де Діоса Філіберто (музика) і Фернана Сільви Вальдеса, записане в 1930 році. 


 Його співали Карлос Гардель, Уго де Карріль, і Ігнасіо Корсіні, а потім – навіть Чавела Варгас. Мій улюблений варіант – Хорхе Дюран з оркестром Карлоса ді Сарлі


 Натхненням для цього танго служила дуже незвичайна квітка. Повітряна гвоздика, або тілландсія росте на гілках дерев. Біологи досі сперечаються чи вона їм шкодить, так як омела, яку частіше побачиш в наших широтах.

Кущі тілландсії подібні на листя алое, а квіти віддалено нагадують гвоздики, звідси й назва.

Повітряна гвоздика має свою красиву легенду. За її словами, колись давно, у часи конкісти, молодий іспанський офіцер закохався в індіанську дівчину Шульку. Одного разу побачивши її, не міг забути. Але вона ніяк не відповідала на його знаки уваги. І офіцер поклявся відімстити жінці яка зневажила його. Одного разу він став переслідувати її у лісі. Втікаючи, перелякана дівчина видерлась на найвищу гілку дерева на краю провалля. Тоді офіцер став умовляти Шульку спуститися, обіцяти їй повагу і гідне ставлення. Коли ж вона відмовилася покинути свій сховок - він витягнув кинджал і метнув його в груди дівчини. Її тіло  каменем впало у прірву, а за нею – і тіло молодого іспанця. Лише одна крапля крові залишилася на гілці дерева, і з неї виросла квітка – ніжна повітряна гвоздика, яка завжди нагадує про невинність індіанської красуні.  


 Але танго не зовсім про це.

Como el clavel del aire,     Як повітряна гвоздика,
así era ella,                        Була вона,
igual que la flor                  Ненача квітка
prendida en mi corazón.    Пустила корінь у моєму серці.
¡Oh, cuánto lloré               О, скільки плакав я
porque me dejó!               коли залишила мене!
Como el clavel del aire,    Немов повітряна гвоздика,
así era ella,                       Була вона,
igual que la flor.                Як квітка.

En esta región,                  У цих місцях,
igual que un ombú             Я, як омбу,
solito y sin flor,                  Самотній і безцвітний,
así era yo;                        Таким був я;
y presa del dolor              І під вагою болю
los años viví,                    Років прожитих,
igual que un ombú            Немов омбу
en esta región.                  В місцях цих.

Y mi ramazón                  І крона моя
secándose iba,                 Висихала уже,
cuando ella una tarde       Як одного дня
mi sombra buscó.             Вона знайшла мою тінь.
Un ave cantó                   Птахи заспівали
en mi ramazón,                У кроні моїй,
y el árbol sin flores          І дуб безцвітний
tuvo su flor.                     Свою квітку знайшов.

Mas un feliz viajero         Мандрівник щасливіший
—viajero maldito—        - подорожній проклятий -
el pago cruzó;                мій шлях перейшов;
en brazos de él se me fue    то в обійми його вона пішла
y yo me quedé                    від мене й я лишився
de nuevo sin flor.                без квітки знову.
El que cruzó fue el viento,  То вітер був,
el viento pampero              Вітер із пампи
que se la llevó.                   Він забрав її в мене.

дерево омбу, символ Аргентини і Уругваю
 

TangoCult Юлія 
 За матеріалами:




Немає коментарів:

Дописати коментар